Падіння цін, в новому маркетинговому році, на основні с/г культури спровокувало зниження ставок фрахту на міжрегіональні перевезення автомобілями зерновозами. В такій ситуації знову гостро постали проблеми, що заважають розвиватись зерновій автомобільній логістиці. Однією з таких проблем є простої автотранспорту під час завантаження замовником і простої в чергах у порту під час вивантаження. По суті такі простої не, що інше як виведення транспорту з обороту, в наслідок чого перевізник несе прямі втрати. В Viber групі нашого сервісу Zernovoz. ua розгорілась дискусія стосовно того, який же справедливий тариф за простій.  Серед автовласників було проведено опитування і його результати наступні:

З опитування стає зрозуміло, що найбільш прийнятними для власників зерновозів є ставки в 1000 і 1500 грн/добу на які припадає 72,2% всіх відповідей. В той же час на пряме питання, щодо пояснення чому саме така ставка справедлива і які економічні показники закладено в тариф, більшість перевізників не змогли відповісти. Ситуацію прокоментував засновник сервісу Zernovoz.ua Олександр Мащенко:

Я б так рахував на пальцях, дуже спрощуючи. Купив авто за 30 тис євро, розраховую, що воно проживе 5 років до покупки нового. В ідеальному випадку виробничий актив повинен працювати 330 днів на рік (що майже не можливо). Таким чином амортизація автомобіля:
30 000 * 27 курс / 5 років / 330 днів = 490 грн/доба
Припустимо у мене адекватний водій, який повинен в середньому отримувати 1 тис дол. в міс, щоб не втекти до Польщі на заробітки. У місяці 24 робочих дні. І зробимо знижку 30% за простій, тому що нетрудовий режим:
1000 дол * 25 курс / 24 дні * 70% = 730 грн/доба
Добові водія і витратні матеріали типу опалення, візьмемо 200 грн.
Додаємо до цього всього податок ФОПа 5% і отримаємо 1495 грн/добу прямих витрат під час простою.
У розрахунках звичайно є зазори, але скоріше не на користь перевізника, тобто реально витрати будуть ще вищими.

Отже виходить, що більшість дрібних перевізників готові працювати у збиток і перебирати на себе витрати власників вантажів. Такий стан речей не дивує, адже в силу своєї роздрібненості, ця галузь не має концентрованої позиції по ключових питаннях. Тому виробники і трейдери постійно нав’язують свої правила гри автотранспортній галузі, як більш слабкій ланці у ланцюгу. 

На нашу думку така ситуація буде змінюватись в найближчому майбутньому, оскільки потреба в вантажному транспорті тільки зростатиме, що спричинятиме дефіцит вільного транспорту і власники вантажів будуть змушені йти на поступки перевізникам пропонуючи більш вигідні тарифи на перевезення і за простій.